. Спеціалізована школа-інтернат "Обдарованість" - Моніторинг якості освіти
Вас вітає школа-інтернат "Обдарованість"!
Вівторок, 21.11.2017, 15:53
ГоловнаРеєстраціяВхід Вітаю Вас Гость | RSS

Меню сайту

Шкільні ресурси
Шкільна газета Наші репортажі Шкільна бібліотека Дистанційна освіта

Наші проекти
Подорож до Карпат Легенди Баварії Подорож до Карпат Подорож до Угорщини, Австрії та Польщі Літня практика Подорож до Польщі та Чехії Навчально-польова практика Подорож до Угорщини та Австрії Подорож до Німеччини Подорож до Наукового центру

Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0





ПОЛОЖЕННЯ
про систему моніторингових досліджень  
у КЗ «Обласна спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів «Обдарованість»
 Харківської обласної ради»


   І. Загальні положення
Моніторинг у КЗ «Обласна спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів «Обдарованість» Харківської обласної ради» (далі – школа-інтернат) є системою заходів щодо збирання, опрацювання, аналізу та поширення інформації з метою вивчення й оцінювання стану створення розвивального освітнього середовища школи-інтернату та розвитку освітньої системи закладу, проектування його розвитку на основі аналізу одержаних даних та  виявлених тенденцій і проблем.

   ІІ Об’єкти моніторингу
       Об’єктами  моніторингу є :
-  система освіти в школі-інтернаті, процеси, що відбуваються в ній;
- діяльність учасників навчально-виховного процесу;
- розвивальне  освітнє середовище та його компоненти.

   ІІІ. Види моніторингу
Види моніторингу у залежності від того, хто його здійснює:
          1. Внутрішній моніторинг проводять члени шкільної моніторингової творчої групи. Мета: визначення ефективності управлінської діяльності, навчально-виховної діяльності, дослідно-експериментально та  науково-методичної роботи, атестації педагогічних працівників тощо. Результати вагомі лише у внутрішньому використанні. Не всі з них оголошуються, деякі використовуються без оприлюднення.
          2. Зовнішній моніторинг здійснюють незалежні установи (Міністерство освіти і науки України, Інститут інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України, Інститут педагогіки Національної академії педагогічних наук України, Департамент науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації тощо) для отримання достовірної інформації, що є основою освітньої статистики.

Види моніторингу за цілями:

- моніторинг узгодження управління – підкреслює важливу роль учителя й фінансування школи й робить спробу довести, що існуюче забезпечення освіти відповідає певним стандартам. Якщо школа за різними показниками відповідає визначеним стандартам, то автоматично забезпечує адекватний рівень її діяльності;
- діагностичний моніторинг визначає рівень навчальних досягнень  учнів за окремими предметами навчального плану шляхом використання різних тестів та методик, наприклад, аналізу моніторингових досліджень рівня навчальних досягнень учнів з предметів тощо.

Види моніторингових досліджень у за засобами їх проведення:

- педагогічний (освітній) моніторинг передбачає визначення стану об’єкта в будь-який час із наступним прогнозуванням його розвитку;
- дидактичний моніторинг передбачає стеження за різними аспектами навчально-освітнього процесу;
- виховний моніторинг передбачає різнобічне дослідження навчально-виховного процесу;
- соціологічний моніторинг полягає в науково-інформаційній допомозі у реалізації соціальних програм (проектів) тощо;
- соціально-психологічний моніторинг відстежує систему колективно-групових, особистісних відносин за характером психологічної атмосфери колективу, групи.

Види моніторингу у залежності від засобів збору інформації:

- опис об’єкта моніторингу без вимірювання;
-  використання фізичних вимірювань об’єкта;
- використання системи розроблених та загальноприйнятих критеріїв та індикаторів;
- вимірювання відбуваються опосередковано, з використанням технологій наукового дослідження, системи критеріїв та показників.

Види внутрішньошкільного моніторингу якості освіти:

- педагогічний – вивчення рівня навчальних досягнень учнів, якості змісту освіти;
- психологічний  - вивчення емоційної рівноваги, моральних цінностей тощо;
- соціологічний – вивчення соціальних умов життя, навчання і праці учасників навчально-виховного процесу;
- медичний – вивчення стану фізичного здоров’я, наявність програм соціального захисту учасників навчально-виховного процесу;
- статистичний  - збирання статистичної інформації відповідно до показників державної та відомчої статистичної звітності;
- ресурсний – вивчення обсягів, розподілу та якості забезпечення системи загальної середньої освіти матеріально-технічними, фінансовими, науково-методичними ресурсами;
- кадровий – вивчення кадрового складу педагогів та тих, хто керую системою загальної середньої освіти, аналіз системи підготовки, перепідготовки та підвищення рівня кваліфікації кадрів, фіксація вакансій залежно від розташування школи, плинність кадрів тощо;
- управлінський – комплексний аналіз системи загальної середньої освіти за різними групами показників для вироблення управлінського рішення, оцінювання ефективності державного управління загальною середньою освітою та її якістю.

Види за масштабом цілей освіти: стратегічний, тактичний, оперативний.


Види за етапами навчання: вхідний або вибірковий, навчальний або проміжний, вихідний або підсумковий.


Види за часовою залежністю: ретроспективний, попереджувальний,     випереджаючий,     поточний.


Види за частотою процедури: разовий, періодичний, систематичний


Види за охопленням об’єкту спостережень:  локальний, вибірковий, суцільний.


Види за організаційними формами: індивідуальний, груповий, фронтальний.


Види за формами об’єкт-суб’єктних відносин: зовнішній або соціальний,  взаємоконтроль, самоаналіз.


Види за інструментарієм, що використовується: стандартизований, нестандартизований,  матричний;


   IV. Рівні моніторингу у школі-інтернаті:

- індивідуальний (учнівський, педагогічний, адміністративний). На цьому рівні відбувається самооцінка суб’єктами моніторингу якості своєї загальноосвітньої та професійної підготовки, суспільної професійної та життєвої компетенції, досвіду оволодіння певними способами діяльності, навичками критичного мислення тощо;
- локальний (у межах школи-інтернату). На цьому рівні відбувається оцінювання учасників навчально-виховного процесу щодо якості освіти, досягнення ними поставленої мети в опануванні вимог державного стандарту відповідного рівня освіти, коригування стратегії розвитку  за соціальними, педагогічними, економічними та іншими показниками. Проведення моніторингу на локальному рівні виконує роль самоконтролю, результати якого використовуються для внутрішніх потреб школи-інтернату. Головною метою такого дослідження є збір інформації для вироблення стратегії й тактики вдосконалення діяльності закладу, навчально-виховного процесу та діяльності кожного учасника навчально-виховного процесу. На цьому рівні виробляються психолого-педагогічні рекомендації, спрямовані на корекцію навчальної та організацію індивідуальної роботи.

   V. Етапи проведення моніторингу у школі:

-  ініціювання проведення моніторингу (замовники) – згідно із річним планом   
   роботи  школи-інтернату  на навчальний рік;
- підготовка до проведення моніторингу.

   I етап. Орієнтовна програма моніторингу:
1. Визначення мети й завдань дослідження;
2. Визначення об’єктів дослідження;
3. Розрахунок та формування вибірки;
4. Визначення критеріїв і показників оцінювання;
5. Вибір методів дослідження й узагальнення статистичної інформації.

   II етап. Розробка інструментарію:

1. Розробка вимірювального інструментарію (тестів, анкет, їх апробація, одержання стандартизованого інструментарію);
2. Підготовка інструктивно-методичних матеріалів для координаторів дослідження всіх рівнів та його учасників;
3. Вибір статистичних і математичних методів опрацювання та обрахунку одержаних результатів дослідження;
4. Вибір форми узагальнення статистичної інформації.
5. Проведення дослідження:
-    пілотне дослідження (підготовка учасників, їх інструктаж);
-    опрацювання результатів, виявлення і аналіз помилок, оцінювання похибок;
-    основне дослідження.
6. Обробка та узагальнення отриманих результатів.
7. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження:
-    узагальнення статистичної інформації;
-    виявлення чинників впливу;
-    виявлення кореляції між чинниками впливу;
-    оцінювання отриманих результатів аналізу, їх інтерпретація, підготовка висновків;
-    формулювання рекомендацій щодо коригувальної роботи, усунення негативних чинників, формування освітньої політики;
- оприлюднення результатів дослідження.

   VI. Терміни та місце зберігання матеріалів моніторингових досліджень:

6.1.    Моніторингові дослідження за поточний навчальний рік зберігаються у кабінеті заступників директора, інші – в архіві.
6.2.    Термін зберігання моніторингових досліджень від 1 року до 10 років.

   VII. Керівництво діяльністю:

7.1.    Керівництво проведенням моніторингових досліджень здійснюється творчою моніторинговою групою під керівництвом директора школи-інтернату.
Форма входу

Наш медіапартнер
Triolan

Категорії
Конкурси, турніри [185]
Новини сайту [15]
Заходи [147]
Виховна робота [14]
Навчальний процес [24]
Оголошення [75]
Дозвілля [27]

Пошук

ЗНО
Український центр оцінювання якості освіти Харківський регіональний центр оцінювання якості освіти

Державні установи
МОНУ ХОДА Департамент науки і освіти ХОДА Портал Академії Будинок учителя

Захист прав дитини
Національна дитяча гаряча лінія Національна гаряча лінія

Copyright MyCorp © 2017 Сайт створено у системі uCoz